Розробки уроків та заходів

Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі». Гуманістичний зміст та висока людяність твору

Мета: подати учням короткі відомості про життєвий і творчий шлях письменника; навчити стежити за авторською думкою у творі; вчити аналізувати прочитане; ознайомити з поняттям «гуманізм»; поглиблювати навички виразного читання, аналізу образів; уміння логічно й послідовно викладати свою думку; виховувати інтерес до творчості Ч. Діккенса

Тип уроку урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет Ч. Діккенса, виставка його книг, підручник, схеми, мультимедійна презентація

                                                                                        Я вірю і маю намір вселяти Лю дям віру в 

                                                                                                            те,що на світі існує прекрасне

                                                                                                                                         Ч. Діккенса

Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Я впевнена, що після сьогоднішнього уроку  ви зможете розповісти своєму співрозмовнику про англійського письменника Чарльза Діккенса, його творчість, а саме про повість «Різдвяна пісня у прозі».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

(Ознайомлення учнів з темою та епіграфом уроку)

 У Різдвяні дні 1843 року Діккенс  подарував світові книгу з привидами й духами, названу «Різдвяною піснею в прозі». Але це ще попереду. Я пропоную вам «прожити» 58 років разом з письменником (адже саме стільки часу відвела йому доля). 

Народився Чарльз Діккенс на півдні Англії…А краще вам розкажепро себе маленький Чарльз

Учень 1 розказує про автора

Я народився 7 лютого 1812 р. неподалік великого портового міста Портсмута.Спочатку все було добре. З 5 до 9 років я ходив до школи, дуже полюбив читати книжки, але... Батько мій,занадто товариський і нерозважливий, витрачав більше грошей, ніж міг собі дозволити, тож зрештою опинився в борговій в'язниці. Відтак, коли мені виповнилось 12 років,я вимушений був перервати навчання та мусив піти працювати на фабрику з виробництва вакси.

Вчитель: насправді йому було 10 років. 2 роки він приписав. Пропрацював він всього 4 місяці, але для нього це була ціла вічність. Він дав собі обіцянку вибитись в люди.

Хлопчик підростав і дуже хотів навчатися…

Учень2 про Діккенса

Невдовзі батько отримав несподівану спадщину й вийшов на волю, однак у моїй душі назавжди закарбувалися переживаннятикд^ів... Нарешті я зміг повернутися до школи. Але моя родина постійно перебувала за межею злиднів. У травні 1827 року я був прийнятий до адвокатської контор «Елліс та Блекмор» молодшим клерком. Тут я працював до листопада 1828 року. У

Слово вчителя

- Подивіться на фото героїв його творів. Нікого вони вам не нагадують?

   Не дивлячись на всі життєві негаразди Ч. Діккенс залишився Людиною з великої букви.

Юнак наполегливо займався самоосвітою, працював у конторі юриста, судовим репортером. Через деякий час він посів чільне місце серед англійських журналістів. В одній із англійських газет,  з’явилося його перше оповідання: «Нариси Боза»(таким псевдонімом він підписував свої перші твори.  Це прізвисько його молодшого брата.) Попереду були роки важкої праці й слава, яку принесли твори: «Олівер Твіст», «Записки Піквікського клубу», «Домбі і син», «Девід Копперфілд», «Американські нотатки», «Холодний будинок», «Тяжкі часи», «Крихітка Дорріт», «Великі сподівання», «Ваш спільний друг». Слава не змінила демократичних поглядів письменника. Він любив людей, був завжди самостійним у висловлюваннях. Митець все життя вірив у те, що немає нічого сильнішого за людину, що будь – яке зло можна побороти зусиллям людської волі.

Королева Вікторія надзвичайно цінувала Діккенса як письменника. Вона навіть подарувала йому титул дворянина. 

Але  матеріальні статки й визнання не змінили світогляду письменника. Понад усе він любив простих людей, співчував знедоленим і своїми творами намагався змінити світ.

Твори мали величезний успіх. Діккенс виступає з публічним читанням в Англії та Парижі. Було важко, іноді відмовляли рука та нога, але він відчував, що це необхідно робити для людей. 

  Наприкінці свого життя письменник почував себе зле. Переніс декілька інсультів. 9 червня 1870 року Діккенса не стало. Його  поховали в Кутку поетів  Вестмінстерського абатства. Під час похорону присутнім роздали епітафію зі словами: «На пам'ять про Чарльза Діккенса (найпопулярнішого письменника Англії), який помер у власній оселі, Гайгем, поблизу від Рочестера 9 червня 1870 у віці 58 років. Він співчував бідним, знедоленим і пригнобленим; і зі смертю один із найвизначніших письменників Англії втрачений для світу». В своєму заповіті Діккенс зазначив, щоб на його честь не споруджували жодного меморіалу.

Евристична бесіда

. Чому Діккенса називали народним письменником?

. Дякуючи  яким рисам характеру Чарльз здолав  життєві негаразди

. Що у дитинстві прикрашало його самотність?

. Які життєві події могли завадити Діккенсу досягти мети?

. Яких героїв найбільше любив письсменник?

.Назвіть псевдонім Діккенса.

. Що допомагало йому помічати найбільші дрібниці у житті, та людях?

.Як автор намагався змінити країну?

Слово вчителя.

 Питання до учнів:

-          Що визнаєте про Різдво?

-          Як святкують у нас на Україні свято?      

Учениця 1 розказує про святкування Різдва в Україні

Різдво на  Україні пов’язане з багатовіковими традиціями. З 28-го листопада по 7-е січня триває піст (в цей час люди відмовляються від всяких звеселянь і м’ясних страв). Діти вчать колядки (різдвяні пісні), щоб потім під вікнами будинків колядувати і славити народження Ісуса.

Вечір перед Різдвом називають Святим вечором. З ранку в будинках готують страви для святкової вечері (вечері). У кожному будинку наряджають ялинку, прикрашають іграшками та гірляндами. Біля неї — сніп з необмолоченного зерна пшениці, так званий дідух. Свята вечеря (вечеря) складається з 12-ти традиційних страв  Одним з головних страв є кутя — головна обрядова їжа. Всі страви повинні бути пісними (готують на пісному маслі

Як тільки на небі зажевріє перша зірочка, всі збираються на святкову вечерю.

По вечері (вечері) звучать колядки (різдвяні пісні). Зі столу посуд не забирається, щоб духи могли прийти і повечеряти. Ніч перед Різдвом — це свята ніч, тому світло горить до ранку.

Свято Різдва в  Україні — це улюблене свято, яке чекають і люблять через святково прикрашеної ялинки, можливості поколядувати, подивитися вертепи.

-          Як святкують Різдво в Англії?         

Учениця 2 розказує про святкування Різдва в Англії

В Англії Різдво — справжнє сімейне свято. В цей день всі збираються в батьківському домі, дарують один одному подарунки, їдять, п’ють і переглядають свої сімейні фотографії. Традиційним блюдом є індичка під соусом з агрусу і пудинг. А п’ють в цей день виключно чай або бренді.

Окрасою англійського різдвяного столу є святковий пиріг. За старовинним звичаєм, його начиняють різними предметами, що пророкують долю на найближчий рік тому, в чиєму шматку виявиться цей предмет. Англійці вірять, що кільце означає швидке весілля, монета — прийдешнє багатство, а підківка — удачу в новому році. Крім того, за звичаєм напередодні Різдва юнак і дівчина, опинившись удвох під гілкою омели, повинні були поцілуватися.

Будинок у Великобританії прийнято прикрашати гілками гостролиста, який символізує достаток, і омели — що означає гостинність і родючість.

До створення «різдвяних повістей» Діккенс приступив уже зрілим майстром - поява цих творів припадає на 40-і рр. ХІХ ст., тобто на друге десятиріччя його творчої діяльності.

Слово вчителя.

Існують дві версії написання повістей

Перша: В Англії існувала традиція: перед Різдвом у пресі публікували твори на різдвяну тематику, Діккенс теж написав збірку «Різдвяні оповідання», що побачила світ 1843 року. У ній відбилися погля­ди автора на суспільство- Сам письменник розглядав цей твір ЯЛ соціальну програму, як заклик до єднання багатих і бідних

І друга:  Учений – економіст Сміт, член комісії з питань дитячої праці, попросив Діккенса як письменника, який користувався всенародною повагою та популярністю, виступити в пресі з підтримкою проведення закону про обмеження робочого дня на заводах і фабриках. Він повідомив про нелюдські умови праці робітників, зокрема факти експлуатації дітей. Але Діккенс вирішив виступити проти експлуатації не як публіцист , а як письменник. Так були написані «Різдвяні повісті», серед них і «Різдвяна пісня у прозі» - повість про переродження людини, яка понад усе цінувала дзвін монет.

  «Різдвяний» цикл Діккенса складається з п'яти повістей: «Різдвяна пісня у прозі» (1843), «Дзвони» (1844), «Цвіркун за вогнищем» (1845), «Битва життя» (1846), «Одержимий» (1848).

(запис у зошити)

Так що ж таке Різдвяна повість?

Різдвяна повість – художній твір, дія якого відбувається під час Різдва і має щасливу розв’язку, тісно пов’язану з суттю і духом цього свята.( запис у зошити)

Слово вчителя. Особливістю різдвяної оповіді є процес душевної трансформації героя або героїв, відмова від фальшивих цінностей в ім’я цінностей істинних, гуманістичних, вічних.

 Словникова робота.

 Гуманізм – від слова гуманус, тобто земний, людський; це любов і співчуття до людини, доброта та милосердя.

Письменник Діккенс писав: (епіграф уроку)«Я вірю і маю намір вселяти Лю дям віру в те,що на світі існує прекрасне». Таким прекрасним для нього й було свято Різдва,колди люди прощають одне одного, об'єднуються у радості та разом радіють святу. Отже, звернімося до одного з найяскравіших різдвяних оповідань  і спробуємо зрозуміти, яким чином твори Діккенса робили людей щасливими.

 Коментоване читання уривків із першої строфи.

-          Нагадайте мені, в якій країні народився письменник?

-          Якою мовою писав свої твори?

Так, твір написаний англійською мовою. І зараз ви почуєте уривок мовою оригіналу.

-          Що таке оригінал?( Оригінал — текст, з якого роблять переклад на іншу мову.)

Учень читає уривок англійською мовою

А зараз ви почуєте цей же уривок  в перекладі на українську мову

(Переклад художнього твору — відтворення змісту і форми літературного твору, написаного однією мовою за допомогою засобів іншої мови.)

Учениця читає переклад

 Бесіда.

1.Чи можете ви, прочитавши кілька абзаців тексту, назвати головного героя твору?

2.Коли відбуваються події у творі?

3. Що ви дізналися про Скруджа?

4. Як Скрудж ставиться до Різдва?

5. Чи є в Скруджа родичі? Які між ними стосунки?

6. Як Скрудж провів Святвечір?

7. Хто з'явився до нього вночі?

8. Що привид Марлея тягнув за собою?

10. З якою метою з'явився привид Марлея?

11. Про що Скруджа попередив привид?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1.Проблемне питання

- Чи можемо ми назвати гуманістом Скруджа? Свою думку обґрунтуйте.

- Чи можемо ми назвати гуманістом Чарльза Діккенса? Свою думку обґрунтуйте.

(Учні висловлюють можливі варіанти відповідей.)

2. Філософське питання.

Як ви гадаєте, чи зможе цей герой змінитися на краще?

  V. Підсумок уроку

 1. Слово вчителя.

Письменник закликає нас із вами не бути байдужими до своїх ближніх та до людей, які потребують нашої уваги й підтримки. Я впевнена, що цей твір розтопив багато сердець, зробив їх добрішими. І у ваших душах залишив слід. Хочеться, щоб ви стали ще гуманнішими! Добра вам!

(Роздати дітям паперові серця і запропонувати написати свої враження від уроку)

Сьогодні на уроці :

-         Я дізнався….

-         Я відчув….

-         Мене вразило…

-         Я уявив….

2.Оцінювання учнів

VІ.Домашнє завдання

Прочитати ІІ-ІІІ строфи повісті «Різдвяна пісня в прозі»; підготувати розповідь про подорожі Скруджа;  намалювати ілюстрації до повісті (для бажаючих учнів).

Захід «Все починається з кохання»

Мета заходу:

-          створити атмосферу духовного спілкування учнів з поезією;

-          закріпити й розширити уявлення учнів про тему кохання - вічну тему мистецтва в творах світової літератури ;

-          розвивати творчість учнів,  їх естетичний смак.

Задачі заходу:

-          визначення свого особистого ставлення до літературного  твору;

-          виховання високого почуття любові, глибокого його усвідомлення на прикладі запропонованих   творів; виховання естетичних ідеалів.

Музичне оформлення:

Обладнання:

 комп’ютер , проектор , акустична система, мікрофон

Хід літературно – музичної композиції «Все починається з кохання»

Учитель Осінь…(слайд 1) Саме вона надихнула мене зібрати вас тут і поговорити про кохання, а саме про те, як поети світу писали про це найпрекрасніше почуття…

Все починається з любові:

і страх, і мрія,

вино і порох.

Трагедія,

 журба

 і порох -

все починається з любові.

Скільки вже сказано про це почуття…(слайд 2)  Але все одно це найактуальніша тема усіх часів: від Адама та Єви  і до Майстра та Маргарити. Кажуть: краса врятує світ, а я думаю, що це під силу тільки Коханню!

Учениця

Як не любов, то що це бути може?

А як любов, то що таке вона?

Добро? — Таж в ній скорбота нищівна.

Зло? — Але ж муки ці солодкі, Боже!

Ведучий. Кохання - це модель Всесвіту. Це основа життя.

 Ведуча. «Коли говорить любов, - писав  Шекспір, - голоси всіх богів змушують небеса задрімати від відчуття гармонії.»

(Виходять юнак і дівчина читають вірш Роберта Рождественського «Діалог») (слайд3)

- Отдать тебе любовь?

-Отдай.

- Она в грязи!

-  Отдай в грязи!

-  Я погадать хочу.

-  Гадай.

-  Еще спросить хочу?

 - Спроси.

- А если позову?

- Пойду.

- А если будет боль?

- Стерплю.

- А если изменю?

- Прощу.

- Скажу тебе: «Убей!»

- Убью.

- А если узел ?

- Разрублю.

- А если сто узлов?

- И сто.

- Отдать тебе любовь?

- Отдай.

- Не будет этого.

- За что?

- За то, что не люблю рабов.

Для Кохання не існує ніяких бар’єрів: ні мовних, ні національних, ні вікових. І прикладом цьому є стосунки Сергія  Єсеніна та Айседори Дункан. (слайд 4)  Вона – француженка, він – росіянин;Вона по-російська знала слів 10, він по-французьки – жодного; вона була старша за нього на 14 років. І це не заважило їм покохати один одного з першого погляду. Разом вони були 3 роки, але яких роки! Єсенін багато присвятив їй віршів (вірш у виконанні Безрукова) (слайд 5)  

Ведучий. Кохання… Що ж це таке? Ніхто не може дати чітку відповідь на це запитання.Воно може бути дивним, таємничим, незвичайним. Наприклад, Діккенс жив із Кетрін Хогард, а все життя кохав її молодшу сестру Мері. Оноре де Бальзак одружився із одеситкою Евеліною Ганською після 17 років знайомства.Через деякий час Бальзак помер. Прожили вони всього 4 місяці. Хтось сказав: Найбільше щастя в житті – це впевненість, що тебе люблять (слайд 6)

Знаешь, мама, от него искрится воздух.

Он смеётся, а в глазах танцуют черти.

Знаешь, мама, он порой вполне серьёзно

Говорит, что хочет моей смерти.

Знаешь, мама, его кожа пахнет силой.

Он целует и зовет своей принцессой.

Я не верю, до меня их столко было.

Знаешь, мама, про таких твердят повеса.

Знаешь, мама, от него так веет ими,

Иногда еще звонят, он отвечает.

Знаешь, мама, он не любит моё имя -

У него четыре разных ( так бывает).

Знаешь, мама, он не верит в гороскопы.

Верит в бога и в себя и ищет знаки.

Знаешь, мама, он по-своему жестокий,

Но к нему идут и кошки, и собаки.

Знаешь, мама, у него все тело в шрамах.

Я боюсь спросить откуда, вдруг ответит.

Знаешь, мама, он до тупости упрямый -

Он танцует нА спор степ на парапете.

Знаешь, мама, на него стальные нервы...

Я сама гуляю с ним по краю...

Мама, мама, я люблю его, наверно,

- А за что?

- Не знаю, мам,не знаю...

                       ***

Сжала руки под темной вуалью...

«Отчего ты сегодня бледна?» —

Оттого, что я терпкой печалью

Напоила его допьяна.

Как забуду? Он вышел, шатаясь,

Искривился мучительно рот...

Я сбежала, перил не касаясь,

Я бежала за ним до ворот.

Задыхаясь, я крикнула: «Шутка

Все, что было. Уйдешь, я умру».

Улыбнулся спокойно и жутко

И сказал мне: «Не стой на ветру».

                                  А. Ахматова

Ведуча. (слайд 7)  Поети - романтики всіх народів возвеличували силукохання. Слова любові звучать в поезіях німецького романтика Г.Гейне. поляка А. Міцкевича, росіянина О.Пушкіна…

(слайд 8) Як зрозуміти, що це прийшла любов? На це запитання може дати відповідь тільки серце та душа.

Учень. (слайд 9)

Нащо, нащо тобі питати,

Чи  я люблю тебе чи ні…

О, легше серце розірвати,

Ніж  знати відповідь  мені .

Чи я люблю тебе – не знаю,-

Спитай вночі у срібних зір,

Весною вслухайсь в шелест гаю,

Вдивися в даль з зелених гір…

Спитай, бо я сказати безсила…

Я знаю, знаю тільки те,

Що ти підеш – і вирита  могила,

І згасло сонце золоте.

Володимир Сосюра

Ведуча. (слайд 10)  Герої Булгакова Майстер і Маргарита випадково зустрілись на вулиці, але з першого погляду зрозуміли, що це кохання…(звучить мелодія про кохання)

Учень зачитує уривок з роману «Майстер і Маргарита» (Зустріч Майстра і Маргарити)

Ведучий. (слайд 11) Час летить. Змінюються люди та події… А  кохання? Воно завжди буде частинкою нас, нашої душі…

Ведуча.

(слайд 12) Світлий сонет  

Як пощастило дівчині в сімнадцять,

в сімнадцять гарних, неповторних літ!

 Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

 Вона ридає, але все як слід.

 Вона росте ще, завтра буде вищенька.

 Але печаль приходить завчасу.

Це ще не сльози – це квітуча вишенька,

 що на світанку струшує росу.

 Вона в житті зіткнулась з неприємістю:

 хлопчина їй не відповів взаємністю.

 І то чому: бо любить іншу дівчину,

а вірність має душу неподільчиву.

 Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

 Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

                    Л. Костенко

Учитель. (слайд 13)  Часто Кохання приносить людині не тільки радість, але й печаль та сльози .

Марина Цвєтаєва одного разу сказала М. Волошину, своєму другу, що хто вгадає, який камінь є її талісманом, за того вона вийде заміж. Ним став Сергій Ефрон. Вони одружились, але перша світова війна стала їхньою розлучницею .

Ведучий.

Я тебя отвоюю у всех земель, у всех небес,

Оттого что лес — моя колыбель, и могила — лес,

Оттого что я на земле стою — лишь одной ногой,

Оттого что я тебе спою — как никто другой.

Я тебя отвоюю у всех времён, у всех ночей,

У всех золотых знамён, у всех мечей,

Я ключи закину и псов прогоню с крыльца —

Оттого что в земной ночи́ я вернее пса.

Я тебя отвоюю у всех других — у той, одной,

Ты не будешь ничей жених, я — ничьей женой,

И в последнем споре возьму тебя — замолчи! —

У того, с которым Иаков стоял в ночи.

(Звучить романс «Мне нравится…»)

 Ведучий. Все починається з любові…(слайд 14)

Все начинается с любви... 

Твердят:

"В начале

было

слово".

А я провозглашаю снова:

все начинается

с любви!

Все начинается с любви:

и озаренье,

и работа,

глаза цветов,

глаза ребенка -

все начинается с любви.

Все начинается с любви.

С любви!

Я это точно знаю.

Все,

даже ненависть -

родная

и вечная

сестра любви.

Все начинается в любви:

мечта и страх,

вино и порох.

Трагедия,

тоска

и подвиг -

все начинается с любви.

Весна шепнет тебе:

"Живи".

И ты от шепота качнешься.

И выпрямишься.

И начнешься.

Все начинается

с любви!

Усний журнал

 «Україно, квіте любий, сонячная руто…» (Україна у житті та творчості зарубіжних поетів)

  Мета: ознайомлення учнів зі зв’язками відомих зарубіжних письменників з Україною та зацікавлення творчістю авторів, чия творчість та життя були пов’язані з Україною.

  Обладнання: мультимедійна презентація, музичний супровід.

Україна здавна приваблювала до себе зарубіжних письменників. Нашій Батьківщині присвячено чимало прекрасних поетичних рядків, які зливаються у дзвінку пісню дружби.

Давайте ж прислухаємося до її величних звуків. «Лапы елок,

                                   лапки,

                                          лапушки...

                        Все в снегу,

                                     а теплые какие!

                        Будто в гости

                                      к старой,

                                               старой бабушке

                        я

                          вчера

                                приехал в Киев.

                        Вот стою

                                 на горке

                                          на Владимирской,

                        Ширь во-всю -

                                      не вымчать и перу!

                        Так

                            когда-то,

                                      рассиявшись в выморозки,

                        Киевскую

                                 Русь

                                      оглядывал Перун»...

. Як лагідно й ніжно звучать слова  Володимира Маяковського. Вони – поетичне освідчення в любові до нашої землі.

1 учень: Мальовничі картини української природи, славне минуле нашого народу, його майбутнє – саме цих тем найчастіше торкалися поети різних народів. Кожен з них змальовував нашу землю по-своєму. Якою ж постає країна з поетичних полотен зарубіжних письменників ХХ століття?

 Українська тема була помітним  і значним явищем у розвитку світової літератури  впродовж ХІХ – ХХ ст.  Образ України, її природа, героїчне минуле були предметом розгляду і творчих пошуків для багатьох письменників : Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна,  Джорджа Байрона, Адама Міцкевича,  Райнера Марії Рільке та інших.                      

   Володимир Маяковський про Україну

   13 січня 1924 року в газеті «Пролетарська правда», що виходила у Києві, було надру­ковано оголошення: «Товаришу Маяков­ський! Робітничі кореспонденти чекають на  вас у своєму клубі 13 січня о 1 годині дня».

   Після відвідин клубу молоді київські пое­ти запропонували зарахувати Маяковського кореспондентом газети «Пролетарська  правда», російський поет дякував й обіцяв писати. Обіцянку він виконав. 2 березня газета опублікувала його вірш «Київ». У поезії Маяковський говорить про історію давнього міста.

   А у 1926 році В. Маяковський написав чудовий вірш «Долг Украине», в якому він звинувачує російських обивателів в обмеженості знань про Україну і радить їм усім  вивчити українську мову та краще пізнати  українську культуру:

   Українські сторінки життя і творчості Адама Міцкевича

   Починаючи з 20-х років XIX ст., твори Міц­кевича широко відомі в Україні. Ними за­хоплювалися Т. Шевченко і Леся Українка, М. Коцюбинський та І. Франко. Україн­ською мовою його твори перекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, пізніше П. Тичина, М. Бажан і найбіль­ше — М. Рильський.

   Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків... Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якої захоплюючої й корисної для Міцке­вича мандрівки українською землею. Спо­мин про це залишився на сторінках поеми «Пан Тадеуш».

   За допомогою російських друзів Міцкевич одержує призначення на роботу в Одесу, звідки виїжджає в Крим. У результаті цієї подорожі з'явилася збірка «Кримські соне­ти», куди увійшло 18 поезій.

   Міцкевича причарувала й волинська при­рода, яку він оспівав у своїй творчості. Ба­лада «Світязь» — один із найпрекрасніших творів поета, побудований на матеріалі слов'янської історії.

   Читання напам’ять сонетів А.Міцкевича.

Україна в житті та творчості Афанасія Фета

   Життя багатьох російських поетів пов'язане з Україною. Ця земля справила велике враження і на російського поета Афанасія Афанасійовича Фета. 21 квітня 1845 року він пішов на військову службу. Його полк розташовувався в Україні на межі Київської та Херсонської губерній. Військова служба — не найкраще місце для поетичної творчості, тому за 1845 рік Фет напи­сав лише п'ять віршів, у яких відбилися враження про Україну.

Теплый ветер тихо веет,

Жизнью свежей дышит степь,

И курганов зеленеет

Убегающая цепь.

А про Дніпро Фет згадував у багатьох віршах, коли вже покинув Україну.

Светало. Ветер гнул упругое

стекло

Днепра, еще в волнах

не пробуждая звука...

  А закінчується цей вірш справжнім освід­ченням Україні у коханні: «Остался б здесь дышать, смотреть и слушать век...»

   В Україні розквітло й кохання поета до Марії Лазич, яке закінчилося трагічно, але назавжди залишилося в душі Фета.

Читання віршів А. Фета.

Закоханий в Україну Райнер Марія Рільке

Земля без меж, вітри , рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають вдалині,

Немов прожиті щойно дні

             Чи пісня дзвонів  невесела 

   Поет любив мандрувати. У1907 році Рільке  познайомився з Лу Андре Саломе, дочкою генерала російської армії французького походження. Разом з нею він у 1910 ро­ці подорожував Росією та Україною. Поет із зацікавленістю знайомився з Києвом, Дніпром, доїхав до Кременчука, Полта­ви, Харкова. Рільке був вражений красою  української природи, народними піснями.  Україна змальована ним як чудовий край  безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією:

      Земля без меж, вітри, рівнини,

      Лісів там тіні старовинні

      Й незмірна неба височінь,

      Пливуть тобі назустріч села...

   Рільке закохався в Київ, вважав його «близьким до Бога». Особливо багато вражень отримав від Софіївського собору, Києво-Печерської лаври. Враження вилилися у збірки «Часослов» і «Розповіді про Господа Бога».  Рільке вражають кургани, що височіють над  степом. Кургани — могили минулих поколінь. Він захоплюється староукраїнською літературою та Гоголем.

   Пошуки духовного провідника приводять  Рільке до Канева, на могилу Т. Г. Шевченка.

Українські адреси Анни Ахматової

«Я народилась 11(23) червня 1889 року під  Одесою. Мій батько був інженер-механік флоту», — так починаються спогади російської поетеси Анни Ахматової. З Україною пов'язано багато її спогадів та віршів. У Києві вона закінчила гімназію, одружилася, почала писати вірші. Київські святині — Софійський Собор, Лавра - згадувала вона неодноразово.

   Гулом полны алтари и склепы,

   И за Днепр широкий звон лежит.

   Так тяжелый колокол Мазепы

   Над Софийской площадью

                   гудит. (1921)

  У спогадах Ахматової згадується й Севас­тополь: «Каждое лето я проводила под Се­вастополем, на берегу Стрелецкой бухты, и там подружилась с морем. Самое сильное впечатление этих лет — древний Херсонес, около которого мы жили».

  Тричі бувала Анна Андріївна на Поділлі — у Слобідці Шелеховській. Тут жили її мати й тітка, тут вони й поховані. Анна Ахматова якось зізналась українському поето­ві Миколі Бажану: «А ви знаєте, в мене ж є українська кров. Мій батько — родом з козацької старшини. Народилася в Оде­сі, в Києві закінчила гімназію. Там зустрі­лася з українською мовою, але зустріч була поверхова».

   Читання поезій.

Українські мотиви у творчості Сергія Єсеніна

  З малих років знав С. Єсенін «Кобзаря» Т. Шевченка, який допоміг йому зрости ду­ховно, глибше пізнати самого себе, історію свого краю, плекати любов до матері. «Шев­ченко відкрив мені очі, збагатив душевно, примусив уважніше ставитись до поетич­ного слова»,— говорив С. Єсенін. А сестра поета згадувала, що Сергій майстерно чи­тав вірші, особливо добре виходили в ньо­го «Гайдамаки» Шевченка.

   Відомо, що 18-річний молодий поет не тіль­ки читав і знав напам'ять уривок з поеми Т. Шевченка «Княжна», а й опублікував його переклад у журналі «Село» 1914 року.

 Село! В душе моей покой.

 Село в Украине дорогой.

 И, полный сказок и чудес,

 Кругом села зеленый лес.

 Цветут сады, белеют хаты,

А на горе стоят палаты,...

  Сергій Олександрович Єсенін бував у Ки­єві в 1919 році, а наступного року виступав у Харкові. Поезія російського лірика завжди користувалася увагою читачів. Перші переклади його віршів українською з’явилися у 1925 році: в «Анталогії російської поезії в українських перекладах»(1925) були надруковані шість віршів Єсеніна у перекладі М.Бажана, Ю.Яновського, згодом перекладали В.Сосюра, В.Коломієць, Д.Павличко. Українські письменники присвячували свої вірші С.Єсеніну.

Читання поезій С.О.Єсеніна,  Д.Павличка «У хаті Єсеніна»

Зв’язки О.С.Пушкіна з Україною 

Тиха украинская ночь.

Прозрачно небо. Звезды блещут.

Своей дремоты превозмочь

Не хочет воздух. Чуть трепещут

Сребристых тополей листы.

Луна спокойно с высоты

Над Белой Церковью сияет

И пышных гетьманов сады

И старый замок озаряет

Більша частина заслання Пушкіна минула в Молдові, в Кишиневі, проте першим пунктом його перебування на півдні став Катеринослав (Дніпропетровськ). Побував він у Олександрівську (Запоріжжі), проїжджав через українські причорноморські степи, був на Кубані, де мав можливість спостерігати за жит­тям та побутом українських чорноморських козаків. Тривалий час жив у Криму, близько року- в Олесі. Бував також у Києві, Тульчині. Немало часу провів у Кам'янці (нині райцентр Чер­каської області).

Українські краєзнавці підрахували, що поет здійснив 18 по­їздок Україною, побував у 124 населених пунктах Чернігі­вської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської, Київсь­кої та Волинської губерній.

Взимку 1820-1821 року Пушкін, незважаючи на заборону, прибув до Києва. Софійський собор та Києво-Печерська лав­ра справили на поета величезне враження, які згодом лягли в основу сюжету поеми "Полтава". Відвідання могили князя Олега надихнули на створення "Пісні про віщого Олега" та  написання поеми "Руслан і Людмила".

Час південного заслання став продуктивним періодом для Пушкіна-поета. Тут він написав чимало віршів, поеми "Кав­казький бранець", "Брати-розбійники", "Бахчисарайський фон­тан", почав поему "Цигани" й роман у віршах "Євгеній Онєгін"..

Власне "українським твором" Пушкіна можна вважати "Пол­таву". Безперечно, цей твір, написаний у 1828 р., задумував­ся раніше, ще під час перебування на півдні. Враження від України, її природи   звучать у "Полтаві". У ній Пушкін свідомо дискутує з Байроном і особливо з Рилєєвим, які зображали Мазепу позитивно, репрезентуючи його як борця за волю Ук­раїни. Пушкінська "Полтава" уславлює суперника Мазепи —  царя Петра.

Особливий період в засланні Пушкіна —життя в Одесі. Три­надцять місяців прожив Олександр Сергійович у цьому місті, де було створено понад 30 ліричних поезій, завершено роботу над поемою "Бахчисарайський фонтан", написано два з поло­виною розділи роману "Євгеній Онегін".

У цьому місті Пушкін пережив високе і палке кохання до  однієї жінки. Через багато років у Петербурзі він зустріне її, і тоді з’явиться прекрасний вірш «Я вас кохав…»(1829).

Звучить романс «Я вас любил»

Щодо творчих й дружніх стосунків з кращими представника­ми української інтелігенції, то Пушкін був у близьких стосунках із українцями М. Маркевичем, М. Максимовичем, Д. Бантишем-Каменським, Орестом Сомовим, допомагав Миколі Гого­лю увійти в російську літературу. Відомо, що Гоголь обожнював Пушкіна.

Цікавим фактом є те, що дружина поета, Наталія Гончарова, була праонукою знаменитого українського гетьмана Петра Дорошенка.

Читання поезій О.С.Пушкіна.

. Багато зарубіжних поетів щиро зізнавалися у любові до нашої землі. Чорнобрива красуня, яскрава зоря, горда пісня, квітуча вишня – такою постає Україна в їхній уяві.

3- учень. Щасливе прийдешнє українському народові пророкували поети. В їхніх віршах – щирі побажання Україні. Дзвенять вони багатьма мовами світу і линуть над землею, немов білі лелеки, що несуть на своїх крилах мир і дружбу.

Читці.

 Дніпро у хмаринах гаїних

До київських гір поспіша,

Безсмертна, живи, Україно,

Як пісня, як серце й душа!

Хай вище виросте пшениця,

Хай глибшає Дніпрове дно!

Не розділяють нас границі,

Бо ми побратані давно!

Невичерпно хай струменить материнства джерело,

Щастям нових поколінь

Повниться твоя родина…

Я цілую з далини твоє ненине чоло,

Україно, світе мій, рідна серцю Україно!

Линь же в завтра лебедино

І співай натхненно,

Україно, Україно,

Люба наша нене!

День народженння казок Пушкіна (185 років)

Цветанская: Здравствуйте, дети! Я очень рада, что вы пришли к нам в гости. У «Сказок» Пушкина сегодня юбилей – им исполнилось 185 лет! И сегодня мы хотим рассказать вам одну историю. Послушайте. 

Халилова:Почти 200 лет назад жил-был один маленький мальчик Саша. Но он не ходил в детский сад, как вы. С ним сидела няня, которую звали Арина Родионовна. Она рассказывала мальчику много разных сказок, и интересных, и весёлых, и грустных, и страшных. И он так полюбил сказки, что сам, когда вырос – стал их сочинять. Но сказки не простые, а сказки в стихах. 

Цветанская: А кто скажет, как называется человек, который сочиняет стихи? Правильно, поэт. А какой поэт, сейчас вы увидите сами. 

. На сцене А.С.Пушкин (пишет). Звучит музыка, слышатся строки стихотворения: 

Жуков У лукоморья дуб зелёный; 

Златая цепь на дубе том: 

И днём и ночью кот учёный 

Всё ходит по цепи кругом; 

Идёт направо - песнь заводит, 

Налево - сказку говорит. 

Там чудеса: там леший бродит, 

Русалка на ветвях сидит; 

Там на неведомых дорожках 

Следы невиданных зверей; 


Избушка там на курьих ножках 

Стоит без окон, без дверей… 

…Там ступа с Бабою Ягой 

Идёт, бредёт сама собой, 

Там царь Кащей над златом чахнет; 

Там русский дух... там Русью пахнет! 

И там я был, и мёд я пил; 

У моря видел дуб зелёный; 

Под ним сидел, и кот учёный 

Свои мне сказки говорил. 

Цветанская Ребята, вы знаете, кто написал эти стихи? Правильно, имя этого поэта Александр Сергеевич Пушкин.

Халилова:Он написал много разных стихов и сказок, которые любят все дети. И сейчас мы с вами совершим волшебное путешествие по сказкам А.С.Пушкина. Вы готовы? Тогда ждите, чудеса начинаются…А чтобы совершилось чудо, давайте посчитаем до 10-ти. 


 На сцене декорация пушкинского Дуба. 

Феклистов: О-хо-хо… Я могучий, старый дуб. Мне уже 4 тысячи лет. Но дуб я не обычный! Смотрите: на мне есть цепь, по которой ходит учёный кот, а рядом – посмотрите-ка, - Баба Яга со своей Ягусей . Какой поэт описал именно такой дуб? А.С. Пушкин. 

А дуб-то я не простой, а сказочный. Ну а какая же сказка без волшебства? А хотите, мы с вами сделаем немного волшебства? Тогда произносим все вместе волшебные слова (3 раза): 

«У Лукоморья дуб зеленый, Златая цепь на дубе том…» 

Молодцы! Ну, сейчас случится какое-нибудь волшебство… 

Выходит  Баба Яга.

Чиркина: Вот это да..! Что же это такое? Однако куда же мы попали, Ягуся ? Вот что значит путешествовать по разным сказкам. Да никак в сказочную страну! 
Ой, сколько упитанных мальчишек и девчонок! Да какие чистенькие, да какие нарядные! Чуяло, чуяло мое сердце, что здесь большой праздник ожидается! А где праздник, там и приключения! Прошел слух в нашей сказочной стране, что очень уж хорошо дети знают сказки Пушкина. Вот я и хочу проверить, правда ли это. 

Кисиль:Хотим пригласить девчонок и мальчишек вашей школы в путешествие по сказкам Пушкина. Если вы ответите на все наши  вопросы, то попадёте в волшебную, сказочную страну Лукоморье. 

Чиркина:А вопросы у нас спрятаны в этом дубе. На нём листочки не простые, а волшебные. Я прямо отсюда слышу, как листья шелестят, будто что-то шепчут… Прислушивается. 

Халилова:  Какие сказки А.С. Пушкина вы знаете? («Сказко о рыбаке и рыбке», «Сказка о золотом петушке», «Сказка о 7 богатырях», «Сказка о попе и его работнике Балде» )

Чиркина: Ну, вижу, вижу, что умные! Но это легкое задание было, вот вы и победили! Давайте-ка ещё поиграем. А ну, Ягуся, говори задание! 

Кисиль: .Доскажите правильную концовку из стихотворений и сказок Пушкина. 

Халилова: 

Царь с царицею простился, В путь дорогу снарядился, И царица у окна СЕЛА ЖДАТЬ ЕГО ОДНА. 

А Балда приговаривал с укоризной: «НЕ ГОНЯЛСЯ БЫ ТЫ, ПОП, ЗА ДЕШЕВИЗНОЙ!» 

Ей в приданое дано БЫЛО ЗЕРКАЛЬЦЕ ОДНО; 

Свойство зеркальце имело; ГОВОРИТЬ ОНО УМЕЛО! 


Цветанская:Жил старик со своею старухой У САМОГО СИНЕГО МОРЯ. Они жили в ветхой землянке РОВНО ТРИДЦАТЬ ЛЕТ И ТРИ ГОДА! 

Ветер по морю гуляет И КОРАБЛИК ПОДГОНЯЕТ. 

Белка песенки поет ДА ОРЕШКИ ВСЕ ГРЫЗЕТ, 

А орешки не простые, ВСЕ СКОРЛУПКИ ЗОЛОТЫЕ! 

Ну, что ж, молодцы! Хорошо отгадали! Давай-ка, Ягуся, говори следующее задание. Только лёгкие больше не давай. А не то я тебя чар лишу. Говори быстро вопросы!. 

Кисиль: Ничего я тебе, Баба Яга, больше не скажу. Чую я, недоброе что-то ты затеял. 

Чиркина: Ну, смотри сама. Не досчитаешься своих волосёнок волшебных, посмотрим, как тогда запоёшь… (Рвет волосы, а Ягуся пускает чары)
(У Бабы Яги начинает болеть живот). Ой, ой, ой-ёй-ёй…. Ну-ка, ребята, выходите, Бабе Яге помогите. Знаю я вы же добрые, в беде меня не бросите. Знаю я песенку волшебную. Она мне всегда помогает. Подпевать будете, и движения за мной повторять. )

Танец «Колесики» 

Чиркина:Ай, какие ребята молодцы! У меня живот перестал болеть. Все танцевали хорошо, задания выполнили правильно! За свои 600 лет жизни я еще не видела ребят умнее да смекалистее! А вот есть у меня одно задание, которое и взрослым выполнить не под силу, а не то что детям! Ну-ка, садитесь-ка на стульчики, да на экран смотрите. 

(Задание на экране: Найти портрет А.С.Пушкина.) 

Чиркина: Ну, всё, признаюсь, проиграли мы! Думала, обхитрю кого-нибудь из детей да заберу к себе в Лукоморье, ан нет! Не удалось! Так весело с вами время провели! Даже и не хочется и обратно возвращаться! 

Халилова: Сегодня вы наши почетные гости, поэтому у нас для вас есть сладкое угощение.

Чиркина: Только чур фантики от конфет никуда, кроме урны не бросать. Они заколдованные

Кисиль:  Вот ты, Баба Яга, вроде бы и умная, и хитрая, а не догадываешься, что нужно ещё задания какие-нибудь им дать. Да посложнее. 

(Загадки на экране. Фрагменты мультфильмов.) 

Халилова: Ай, да дети, вот это молодцы! Баба Яга, а чем же мы ещё  будем награждать таких умных, озорных, шустрых, сообразительных, а главное — любящих сказки ребят? 

Цветанская:  А я предлагаю показать им мультфильм. А вы ребята, согласны на такую награду? Тогда смотрим. Только помните, - СКАЗКА ЛОЖЬ, ДА В НЕЙ НАМЕК! ДОБРЫМ МОЛОДЦАМ УРОК.